Balkon i flaga. Dolyna
Odsłonięcie nowej rzeźby Nikity Kadana w Parku Rzeźby na Bródnie

Prezentowana praca wpisuje się w rozwijaną przez artystę koncepcję rzeźby-dowodu,
sztuki na pograniczu kryminalistyki sądowej, estetyki arte povera, szczególnego rodzaju podejścia do przedmiotu znalezionego. W realizowanym według tego założenia cyklu prac Nikita Kadan każdorazowo szuka innego punktu zaczepienia dla materiału dowodowego, który wydobywa ze wsi i miast zniszczonych przez rosyjską inwazję. Kształtowane przez normatywy masowe budownictwo podpatrzone w okolicach Parku Bródnowskiego stało się lokalnym punktem odniesienia, obiektem sparowanym w dialektyczny sposób z przewiezionym destruktem.

Użyty do stworzenia rzeźby fragment metalu zamieniony w charakterystyczny dla Kadana motyw flagi pochodzi ze wsi Dolyna znajdującej się nieopodal Kramatorska w obwodzie donieckim. Arkusz masowo produkowanej blachy używanej jako poszycie dachów, tak jak inne tego typu przedmioty, był niezauważalny, dopóki nie został przekształcony przez temperaturę i ciśnienie w wyniku wybuchu pocisku. Jak pisała Dana Kavelina o tego typu obiektach „gdy wreszcie otrzymają sprawczość, gdy głos będzie im dany, będą po cichu prezentować swoje ciała jako dowody w sądzie”
 

W warszawskim kontekście zestawienie typowego balkonu z osiedla z wielkiej płyty i fragmentu ostrzelanej blachy z rejonu Kramatorska jest niczym spotkanie socjalistycznej modernizacji z katastrofą. Modernizacji, która w wielu miejscach w tej części Europy tworzyła dzielnice mieszkalne podobne do Bródna. Katastrofy, która tego typu osiedla przekształca w ruiny. Ich obraz pojawia się w informacjach docierających do nas z Ukrainy.

Betonowy „cokół” został wyłożony po zewnętrznej stronie mozaiką w estetyce socmodernistycznej sztuki dekoracyjnej. Bezpośrednią inspirację stanowiła realizacja Kazimierza Gąsiorowskiego ze ściany kawiarni w bloku przy ul. Pańskiej 3. W okresie funkcjonowania kawiarnia była połączona z pawilonem meblowym „Emilia”, obecnie przestrzeń ta służy Muzeum Sztuki Nowoczesnej jako sala biurowa. Ta wykonana w 1970 roku kompozycja powstała z odpadów pozyskanych z huty szkła, kamienia łupanego oraz tworzyw syntetycznych i elementów prefabrykowanych w Zakładach Radiowych im. Marcina Kasprzaka. Idea wykorzystania gotowych masowo produkowanych elementów jako tworzywa artystycznego wpisywała się w awangardowy paradygmat używania przedmiotów codziennego użytku w polu sztuki.
 

Mozaika, która stała się integralną częścią pracy Balkon i Flaga. Dolyna została wykonana przez Aleksandrę Zawistowską z przetopionej stłuczki szklanej z codziennych przedmiotów oraz z łupanego bazaltu. Ten swoisty upcycling w dziwny sposób wpasowuje się w napięcie towarzyszące pracom Nikity Kadana, w których to, co przypadkowe i zwyczajne, poddawane jest brutalnej transformacji zmieniającej znaczenia.

Praca Balkon i flaga. Dolyna to pierwsza plenerowa realizacja artysty w Polsce. Nikita Kadan stał się jednym z najbardziej rozpoznawalnych głosów w sztuce ukraińskiej oraz jednym z tych twórców, którzy potrafili znaleźć własny język do opowiedzenia o toczącej się w naszym sąsiedztwie wojnie.

Realizacja nowej rzeźby przygotowanej dla Parku Rzeźby na Bródnie nie byłaby możliwa bez wsparcia Towarzystwa Przyjaciół Muzeum Sztuki Nowoczesnej w Warszawie, które pozyskało środki na produkcję pracy.

Partnerem, którego zaangażowanie umożliwiło powstanie dzieła jest Urząd Dzielnicy Targówek, współprowadzący wraz z MSN-em Park Rzeźby na Bródnie.

Wydarzenie będzie tłumaczone na polski język migowy (PJM).
 

• • •

Балкон і прапор. Долина
Відкриття нової скульптури Микити Кадана в Бродненському парку скульптур
29 вересня 2024 року (неділя), 16:00

Запрошуємо на відкриття скульптури Микити Кадана „Балкон і прапор. Долина” у Бродненському парку скульптур, у неділю, 29 вересня, о 16:00.

Використання матеріалів, відзначених війною, є одним із ключових елементів поетики, якою користується Микита Кадан з 2014 року. Незабаром після початку бойових дій він вперше поїхав на Донбас. Уламки металу, порцеляни чи скла, трансформовані температурою вибуху, стали для художника основним носієм смислів. Робота Балкон i прапор. Долина , реалізована для Бродненського парку скульптур, також була створена на основі цього принципу.
Формально проста композиція складається з трьох елементів, кожен з яких пов'язаний з окремим контекстом, обраним художником. Вони підібрані таким чином, що можуть доповнювати один одного. Металевий прапор і флагшток, бетонний цоколь у вигляді балкона і мозаїка, що його прикрашає, викликають як прямі відсилання до війни, що триває в Україні, так і до архітектурних ідей 1970-х років ХХ століття – час бурхливої урбанізації.
Представлена робота є частиною концепції скульптури-доказу,
мистецтва на межі криміналістики, естетики arte povera, особливого підходу до знайденого об'єкта. У серії робіт, виконаних у цьому напрямку, Микита Кадан щоразу шукає іншу точку відліку для доказів, які він видобуває зі зруйнованих російським вторгненням сіл і міст. Сформований відповідно до норм масової забудови, що спостерігається в околицях парку Бродно, він став місцевим орієнтиром, об'єктом, що діалектично поєднується з транспортованим деструктивом.
Фрагмент металу, використаний для створення скульптури, що перетворився на характерний для Кадана мотив прапора, походить із села Долина, розташованого поблизу Краматорська в Донецькій області. Лист металу масового виробництва, що використовувався як покриття даху, як і інші подібні предмети, був непомітним, поки він не перетворився на температуру і тиск в результаті вибуху снаряда. Як писала Дана Кавеліна про ці типи об'єктів, „коли їм нарешті дадуть волю, коли їм дадуть голос, вони спокійно представлять свої тіла як докази в суді”

У варшавському контексті зіставлення типового балкону з житлового району з великої плити та фрагменту обстріляного листового металу з Краматорської площі схоже на зустріч соціалістичної модернізації з катастрофою. Модернізація, яка створила житлові райони, подібні до Бродно, у багатьох місцях цієї частини Європи. Катастрофа, яка перетворює такі поселення на руїни. Їхній образ з'являється в інформації, що надходить до нас з України.
Бетонний „цоколь” ззовні був викладений мозаїкою в естетиці соцмодерністського декоративного мистецтва. Безпосереднім натхненням стала реалізація Казімежа Гонсіоровського зі стіни кафе в кварталі за адресою вул. Панська, 3. Під час роботи кафе було з'єднане з меблевим павільйоном „Емілія”, який зараз використовується Музеєм сучасного мистецтва як офісний простір. Ця композиція була створена у 1970 році з відходів склозаводу, колотого каменю, синтетичного пластику та збірних елементів на радіозаводі ім. Марціна Каспшака.
Ідея використання готових предметів масового виробництва як художнього матеріалу була частиною авангардної парадигми використання предметів повсякденного вжитку у сфері мистецтва.

Мозаїка, що стала невід'ємною частиною роботи Балкон і прапор. Долина зроблена Олександрою Завістовською з переплавленого скла з предметів побуту та розколотого базальту. Цей своєрідний апсайклінг дивним чином вписується в напругу, що супроводжує роботи Нікіти Кадана, в яких випадкове і звичайне піддається жорстокій трансформації, що змінює смисли.
Робота Балкон i прапор. Долина - це перша реалізація художника на відкритому повітрі в Польщі. Микита Кадан став одним з найбільш впізнаваних голосів в українському мистецтві і одним з тих художників, які змогли знайти власну мову, щоб говорити про війну, що триває по сусідству з нами.
Реалізація нової скульптури, підготовленої для Бродненському парку скульптур, була б неможливою без підтримки Товариства друзів Музею сучасного мистецтва у Варшаві, яке зібрало кошти на виготовлення роботи.

Партнером, залучення якого дозволило створити роботу, є Таргувецька районна адміністрація спільно з MSN Бродненського парку скульптур.

Микита Кадан (нар. 1982, Київ) - візуальний художник, випускник Київської національної академії образотворчого мистецтва, працює в галузі інсталяції, скульптури та графіки. Куратор ініціює міждисциплінарну співпрацю на межі між архітектурою та активізмом. Один із співзасновників групи РЕП (Революційний експериментальний простір) та член колективу Hudrada (Artistic Commitee), що працює у сфері активізму та кураторських проектів. У своїй практиці він розмірковує над середовищем пам 'ятника та спадщиною авангарду ХХ століття, а у своїй творчості також посилається на архіви. Його роботи неодноразово виставлялися на Венеціанській бієнале та інших ключових міжнародних мистецьких заходах. Одним з його останніх проектів стала скульптура, реалізована в горах Ніїгата, Японія.

Автор Микита Кадан
Куратор Шимон Маліборський
Виробництво Анка Коберська
Виробництво мозаїк Олександра Завістовська
Реалізація скульптури Ferwor